Їжа – один з найкращих проявів любові: у Луцьку волонтери з різних міст печуть кекси для військових

Тричі на тиждень волонтери, які наразі живуть у Луцьку та неподалік, випікають сотні кексів, упаковують в індивідуальні пакети та передають військовим.

Кухня єднання

Вже близько двох років на професійній кухні волонтери з різних міст України готують випічку для військових. Кекси випікають за особливим вегетаріанським рецептом, завдяки чому вони довго не черствіють і не псуються навіть за кілька днів в дорозі.

У Луцьку волонтери з різних міст України готують випічку для військових

Кожен кекс пакують в окремий пакет

Доставкою випічки для поранених у госпіталі займається волонтерка Лілія.

«Печемо стільки кексів, скільки пічка витримує. Кожен кекс пакуємо в окремий пакет, щоб було зручно їх передати і в госпіталь і на передову. Щоразу до госпіталя ми веземо близько ста кексів і ще кілька сотень передаємо волонтерами, які везуть допомогу на фронт» – розказала Лілія.

Серед волонтерів – люди з різних міст, деякі приїхали до Луцька після початку повномасштабного вторгнення.

«Костянтин, наприклад, з Харкова, а Катя з Києва, Оля з Луганщини, а я – з Підгайців. Є у нас і місцеві, які давно займаються волонтерством», – познайомила з кухарями Лілія.

Секретний інгредієнт кексів

Тістом займається волонтер з Харкова Костянтин. За рецептом до розтопленого вершкового масла додає гарячу воду, борошно, цукор, родзинки та власні секретні інгредієнти. Далі вимішує тісто дерев’яною лопаткою і розкладає по силіконових формах для випічки. 

До тіста додають гарячу воду

«Ми прагнемо до єднання. Духовне об’єднує, а політичне – роз’єднує. Духовне – це любов. Любов до ближнього, до Бога, до всіх», – зауважив Костянтин.

Традиція заходити на кухню з особливим настроєм тягнеться з попередніх поколінь.

«Здавна моя бабуся в селі дуже ретельно готувалась до випікання пасок на Великдень. Вставала до сходу сонця, милась, вдягала чисте вбрання, молилась і тільки потім приступала до готування тіста. Саме так створюється їжа, яка несе не тільки поживну цінність, а і наповнює життям» – поділився ініціатор проєкту Валерій.

Катерина та Костянтин за роботою

Допомагає розкладати тісто по формах Катерина, що переїхала з Києва.

«Є завжди люди, яким потрібна допомога, і годування смачною їжею – один з найкращих способів прояву любові до людей, який ми можемо зробити. Найважливіше – це наш настрій і те, яку енергію ми вкладаємо у готування. Бо всі знають, що їжа – це не просто харчування, це джерело енергії. І якщо ми готуємо з любов'ю, всі, хто їсть, відчувають цю любов», – поділилась Катерина.

Готові кекси

Спочатку була їжа

З 2020 року щоп’ятниці два відділення психіатричної лікарні отримували готові повноцінні обіди від волонтерів проєкту. 

«Майже три роки ми забезпечували приблизно 120-140 людей нашими обідами. Щоп’ятниці ми готували десятки літрів борщу, каші та компоту, випікали великі партії хліба. Зараз найбільше зусиль ми вкладаємо в кекси для військових, не тому, що у них немає харчів, а тому, що разом з випічкою вони отримують відчуття, що про них турбуються», – розказав Валерій.  

Обід

Щонеділі волонтери запрошують до столу всіх бажаючих. Будь-хто може зайти на обід, щоб скуштувати страв з традиційними індійськими спеціями. Зазвичай тут пригощають борщем, кашею, салатом, овочевим рагу. До компоту подають східні солодощі з натуральних інгредієнтів.

«По неділях у нас бенкетне розширене меню, готуємо до восьми страв. До нас на обід приходять різні нужденні, деякі переселенці, самотні люди. Ми не можемо пустити за стіл п’яних, неохайних або в стані наркотичного сп’яніння людей, тож для них ми даємо їжу з собою в одноразових контейнерах», – розказав благодійник.

За словами волонтерів, всі продукти купують з добровільних пожертв від українських благодійників. На кухню випадкових людей не допускають, адже дотримуються високих стандартів, однак готові до співпраці з іншими волонтерськими ініціативами.