Незрячий художник з Донеччини на Волині вчить дітей малювати і збирає кошти на ЗСУ

Художник з Курахового Володимир Яницький понад рік тому разом із родиною евакуювався на Волинь. 

Центральну площу його рідного міста вже шість років прикрашає композиція «Дерево миру», створена за проєктом та ескізом Володимира. Наразі він зі своєю дружиною Ганною Банніковою, яка підказує сюжети, допомагає вести гурток «Художник» та організовувати виставки,  проживають у селі Чаруків Городищенської громади. 

Про те, як на його творчість вплинула війна, як діти надихають на нові досягнення та про майбутній артпростір, подружжя розповіло виданню Район.Життя.

За картину «Мотанка» отримав гран-прі

Володимир Яницький з дитинства має серйозні проблеми із зором, за життя пережив понад 20 операцій на очах, але не дивлячись на це, він ніколи не припиняв малювати. Переїхавши на Волинь у квітні минулого року, продовжив творити.

Художник зізнається, що широкомасштабне вторгнення неабияк вплинуло на тематику  його картин.  У них з'явилося багато етнічних, українських мотивів. Якщо до лютого минулого року була серія картин з тваринами, портретів, то зараз ця тематика відійшла на другий план. Наразі Володимир хоче відобразити своє відчуття війни й те, як наша країна її переживає.

Володимир Яницький з дружиною

Так минулого року з'явилися картини «Спогади про Маріуполь», «Незламна», «Код нації», «Розірване життя» тощо. Роботу «Настане день» автор присвятив рідній Донеччині, на ній він символічно зобразив, як його рідний край переживає війну вже 9 років.

«У центрі картини – діра від снаряда, у стіні  дівчина, яка ніби вросла спиною у неї, її вишиванка плавно переходить у військову форму. Це символізує здатність нашого краю захищатися, будувати мирне життя поруч із війною, як це  і відбувається всі дев’ять років. У  руках дівча тримає віночок», – розповів художник.

За його словами, найскладнішою роботою минулого року для нього стала  картина «Мотанка».

«По-перше, це нові мотиви у творчості, по-друге, картина занадто велика, враховуючи проблеми із зором, мені її складно було побачити повністю, тож довелося через деякий час допрацьовувати певні моменти», – каже він.

До речі, цього року саме ця картина була відзначена гран-прі у номінації «Художники» у конкурсі пам'яті Володимира Сосюри «Любіть Україну», який проводився на Донеччині. На конкурсі також виставлялися цьогорічні роботи Володимира «Там, де гримить, там, де горить», «Радості мить».

Картина "Мотанка", за яку художник отримав гран-прі в онлайн-конкурсі

За останні пів року у творчій майстерні художника з'явилися картини «Українська вечеря», «Доторкнутися до України», її майже через тиждень після створення придбала українка, яка проживає у Німеччині.

«На картині «Повертаючись додому» зображені лелеки, які прилетіли на зруйнований будинок. Ця картина символізує, що всі, хто змушений був покинути власну домівку, обов’язково повернуться назад, навіть до зруйнованих будинків. А ті, кого вже немає з нами, повернуться у вигляді птахів», – пояснив художник історію створення однієї з картин.

У березні Володимир Яницький взяв участь в онлайн-виставці художників аматорів «Донеччина. З думкою про тебе».

Зараз художник працює над картиною, присвяченій нашій Перемозі. На ній буде зображена дівчина у вишиванці та з калиною, яка символізує Україну…

«У дівчини не буде яскраво виражених рис обличчя, аби кожен зміг побачити в ній себе, бо всі українці наближають перемогу в міру власних сил. І тому у нашої майбутньої перемоги будуть мільйони облич», – поділилася задумом створення нової картини дружина художника.

Доторкнутися до України

Володимир Яницький та картина "Повертаючись додому"

Ялинкові іграшки та намисто

Ще влітку минулого року у творчого подружжя виникла ідея створювати ялинкові іграшки. Для цього вони придбали заготівки – пластикові кульки, які Володимир розмальовував в етнічних та новорічних мотивах. Але восени через обстріли почалися перебої зі світлом, тож задум доводилося реалізовувати в екстремальних умовах.

«Підвішував кульку на товстий пензель так, аби вона вільно трималася у повітрі й розмальовував її тоненьким пензлем з обох боків. Робота тонка, і так не з легких, а тут ще й світло почали вимикати, доводилося малювати під USB-лампою, яка заряджалася від рowerbank», – пригадує Володимир історію створення ялинкових прикрас.

Володимир за розписом ялинкових прикрас

Художник встиг розмалювати до новорічних свят 20 кульок, які майже відразу розкупили. Одна кулька коштувала від 350 до 700 гривень.

«Нам замовляли іграшки з Києва, Дніпра, Одеси. Але більшість кульок поїхали до наших земляків, які змушені були через війну переїхати до інших міст. Майже всі просили  написати на іграшці 2022 рік – на згадку про страшний воєнний рік, який довелося пережити вдалині від дому»,  – розповіла Ганна.

Кошти з продажу ялинкових прикрас подружжя передало на потреби тих, хто боронить Україну на сході.  

Крім того, Володимир почав на Волині створювати жіночі прикраси. Все почалося з вивезених з Курахового намистин, які певний час лежали без діла. Потім подружжя докупило додаткові деталі та зробили першу прикрасу – коралі з дев’яти ниток, які  Володимир збирав два місяці.

«Це дуже кропітка праця, яка потребує посидючості та терпіння. На намистинках маленькі дірочки, які потрібно просвердлити, аби зібрати намисто докупи», – розповів Володимир. 

Наразі в його колекції сім прикрас, але продавати їх поки не поспішає.

Коралі від Володимира Яницького

Художник передає кошти від продажу картин на допомогу армії

Ганна і Володимир неохоче розповідають про те, як усі дев’ять років допомагали військовим, які боронять країну у східних регіонах. Художник каже, що це обов’язок кожного українця – допомогти тим, хто ціною власного життя захищає нашу рідну землю.  Кошти для допомоги захисникам вони збирають на благодійних виставках.

Перша на Волині виставка-продаж «Врятоване мистецтво» пройшла у липні минулого року у селі Городище.

«На цій виставці  ми продали три картини –  «Соняхи України»,  «Місячна дорога» та «Розірване життя». Разом із зібраними коштами придбали генератор, який відправили на фронт», – розповів Володимир.

У серпні-вересні подібні виставки художника пройшли у Луцьку, Трускавці, Рівному.

За вторговані кошти подружжя допомогло придбати дрон, причіп та інші речі, необхідні військовим на східному фронту.

Картина "Настане день", присвячена Донеччині

Діти хочуть малювати космос та співають пісні

З грудня минулого року Володимир та Ганна на прохання батьків почали вести гурток  «Художник» для учнів Городищенського ліцею. Наразі у гуртку займаються 18 діток віком від 7-9 років. На заняття, які проходять двічі на тиждень, школярі малюють природу, тварин і пишуть листи з побажаннями для наших військових.  За словами художника, діти надихають його на рух вперед та опанування нових навичок і вмінь, бо з малечею на місці не посидиш. За перемоги у конкурсах та творчі досягнення Володимир завжди дякує своїм учням, бо вважає, що вони його надихають.

«Кожне заняття у нас присвячене певній тематиці, до кожного ретельно готуємося. Дуже часто діти просять намалювати космос. Можливо, через те, що останній рік усі дорослі з тривогою вдивляються у небо, а малеча мріє побачити його у мирному, довоєнному сенсі», – розмірковує художник

Також на творчих заняттях школярі люблять співати, найулюбленіша пісня – «Червона калина».

Володимир з школярами з гуртка Художник

Артпростір в українському стилі 

Після перемоги подружжя планує повернутися до Курахового та відкрити у місті сучасний артпростір для популяризації української культури. 

Там не лише вчитимуть дітей малювати, а й виставлятимуть картини, handmade-роботи всіх охочих. 

Крім того, Володимир та Ганна хочуть там організувати заняття з арттерапії для дорослих і дітей, які цього потребують. Подружжя вже навіть знайшло для інтер'єру майбутнього простору веретено, яке планують придбати перед поверненням додому.

Фото з особистого архіву Володимира Яницького