Понад 300 авто для ЗСУ: поляки-волонтери три роки допомагають українським військовим
3316 
Понад 130 поїздок на передову, 335 доставлених автомобілів, мільйони злотих зібраної допомоги – польський волонтер Матеуш із міста Білосток разом із товаришами вже понад три роки підтримує українських військових у боротьбі з російською агресією. У черговій місії до нього приєдналися Томек і два Лукаші. Волонтери не лише особисто доставляють машини до фронту, а й ремонтують їх, ведуть відкриту звітність та діляться історіями з передової.
Про це розповідає журналістка Район.Життя.
Матеуш допомагає Україні під час повномасштабного вторгнення Росії вже понад три роки. Чоловік купує, за потреби ремонтує та доставляє на передову автомобілі для військових. У цій поїздці до нього приєдналися троє товаришів: Лукаш, Томек і ще один Лукаш.
Матеуш, як ініціатор цієї діяльності, здійснив перший виїзд на фронт у червні 2022 року. Відтоді він побував на передовій понад 130 разів, а загалом волонтери доставили українським військовим 335 автомобілів.
Матеуш розповідає, що всі машини передають особисто тим військовим, які їх потребують.
«Зараз багато військових і частин уже знають мене, самі телефонують і запитують напряму, чи можемо ми їм допомогти. Та й на передовій знайомимося з військовими особисто – так дізнаємося про їхні потреби», – розповідає чоловік.
Від початку волонтерства Матеуш створив офіційний збір на 100 000 злотих, нині майже 8 000 000 злотих пройшло через рахунок. Також на сторінці збору є повний звіт про кількість машин та хто їх отримав.
«Знаю точно скільки машин – 335, плюс ці три. Є повний список, від першої і до останньої. Звичайно не сам я їх всіх доставив, маю хороших водіїв. Цієї поїздки компанію мені склали два Лукаша та Томек», – зазначає волонтер.
Донатять в основному поляки. Збір у хлопців досі один і той самий. Матеуш розповідає, що вони знімають відео для твітера, показують машини, які планують купити або вже купили та люди допомагають фінансово.
Крайню поїздку хлопці здійснюють на Покровський напрямок, везуть автомобілі захисникам 53 бригади.
Чоловік розповідає, що найстрашніше було в Києві.
«В 2023 році я був в Бахмуті, Авдіївці, пізніше в Торецьку, Нью Йорку, а зараз не можна, 20 кілометрів до передової це максимум. Часом було на передовій страшно, але зараз ні. Найстрашніше було в Києві, десь два тижні назад. Була найгірша ніч за весь час війни. Було велике бомбардування. Ми були в готелі в самому центрі і там збоку були державні установи. Три години працювала ППО, потім затихло і прилетіло 60 шахедів за пів години, десь приблизно 1-1,5 кілометра від нас. Я навіть на фронті не бачив нічого такого. Це було страшно», – пригадує Матеуш.
Загалом хлопці кажуть, що поїздки минають відносно спокійно – хіба що трапляються поломки автомобілів. Як зазначає Лукаш, машини ламаються під час кожного виїзду.
«Раніше я привозив авто до Рівного, до Володимира – і там їх залишав. На передовій був шість разів. Бував у Боровій, кілька разів в Ізюмі, у Покровську – у вересні, коли наступала російська армія. Кілька разів був і в Києві у робочих справах. Саме в Києві пережив ті нічні атаки. А загалом – поки без пригод. Хіба що десь по дорозі ламаються машини», – розповідає Лукаш.
Автомобілі волонтери ремонтують самотужки. Іноді на допомогу зупиняються водії, які проїжджають повз.
Томек на передовій побував уже понад 30 разів. Він і Лукаш працюють в одній компанії. В Україні бували й у робочих відрядженнях.
«Я був у Мукачеві під час війни – вперше в січні 2023 року. Але тоді там нічого не відбувалося, просто не було електрики. Була така зима, що все працювало на генераторах», – розповідає Томек.
Другий Лукаш працює фермером і займається реставрацією старих будинків. Чоловік розповідає, що побував на передовій понад 30 разів, доставляючи автомобілі військовим. Обоє Лукашів ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їздили на польсько-український кордон, аби допомагати українцям, які тікали від війни.
Хлопці кажуть, що мають чималі колекції подарунків від українських військових – щоразу, коли привозять авто на передову, отримують якийсь трофей.
«Маю цілу колекцію. Востаннє військові навіть хотіли подарувати РПГ – ще не використаний. Але я відмовився, бо не уявляю, як з таким перетинати кордон», – сміється Матеуш.
За фахом Матеуш – перекладач з польської на англійську мову. Останнім часом він дещо зменшив обсяг роботи, щоб більше часу приділяти волонтерству.
На запитання, чому вирішили допомагати Україні, волонтери відповідають прямо і переконано.
«Ми хотіли допомогти українцям. Убити якнайбільше росіян – це також у польських інтересах. Для мене це було очевидно з самого початку, ще коли здійснював першу поїздку разом із колегою Лукашем. Ми придбали перше авто й поїхали. До того ми ніколи не були в Україні. А в червні 2022 року побачили Бучу, Гостомель та Ірпінь – усе було знищене, і для нас це був справжній шок», – додає наостанок Матеуш.
***
Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.
Читайте також:
- Район.IN.UA
Зі Львова до Житомира за день: патріотичний бігоавтопробіг до Дня створення УПА
- Район.IN.UA
Вважалися зниклими безвісти: у громадах Волині підтвердили втрату чотирьох військовослужбовців
- Район.IN.UA
Атака на Івано-Франківськ 11 жовтня: загинуло троє військових, троє поранених
- Одеса
Привезли гранати з фронту: в Одесі двох військових взяли під варту
- Одеса
Кава з підтримкою: як психологиня та військовий створили в Одесі простір для зустрічей і терапії