Будинки підтриманого проживання – шанс на гідне життя людям із психічними порушеннями
У Львові функціонує громадська організація «Майстерня Мрії». Це спільнота, яка об’єднує молодь з психічними порушеннями.
Активістки та активісти організації на грантові кошти ініціювали проєкт – будинки підтриманого проживання.
Тут люди віком від 18 до 40 років, які мають психічні порушення й навики елементарного самообслуговування, можуть жити та отримувати підтримку в щоденній активності від асистентів, які проживають поруч.
Для здорової людини вмивання зранку, приготування сніданку, зачісування волосся – не є чимось надзвичайним.
Натомість для людини, яка має певні психічні порушення, це цілий квест.
Як у Львові запрацював будинок підтриманого проживання
У березні у Львові завдяки громадській організації «Майстерня Мрії» відкрився та прийняв перших резидентів будинок підтриманого проживання, заснований за підтримки програми «Mental Health for Ukraine».
«Цьому передувала робота центру денного перебування для молоді з психічними порушеннями», – розповідає координаторка будинку підтриманого проживання у Львові Наталія Войтишин.
Натомість ідея будинку підтриманого проживання у створенні середовища, у якому люди з психічними відхиленнями можуть проживати постійно. Тут їх називають резидентами.
У будинку підтриманого проживання на «Погулянці» у Львові мешкає Марина.
Її історією організатори ініціативи діляться на своїх ресурсах.
До переїзду в Будинок, Марина рік мешкала в психіатричній лікарні у Львові. Туди її після повномасштабного вторгнення евакуювали з Харкова, де вона ще рік жила в аналогічному закладі. А перед тим була серія інтернатів, життя по різних домах, з сім'єю, з різними чужими людьми, і знову в закладах «стаціонарної опіки».
У дівчини був розлад харчової поведінки, досвід самопошкодження та панічні атаки. У Харкові вона переживала вибухи, не могла довіряти людям, боялася їх.
У будинку підтриманого проживання Марина навчилися посміхатися та взаємодіяти з оточенням.
Як організоване проживання в будинку
Координаторка будинку підтриманого проживання Наталія Войтишин працює на своїй посаді 3 місяці.
«Я супроводжую наших резидентів на денні активності, допомагаю їм у вирішенні побутових питань і додатково координую роботу всіх асистентів, які допомагають людям, що у нас перебувають», – розповідає пані Наталя.
Будинок розрахований на 8 осіб. Зараз у ньому проживають 4 резиденти: 3 хлопці та дівчина.
«Ми ще набираємо резидентів. Плануємо відкривати другий будинок на 7 резидентів. Загалом можемо прийняти 15 осіб. Ідея в тому, щоб максимально соціалізувати наших резидентів», – говорить координаторка.
Організація орендує триповерховий будинок для проживання резидентів та асистентів, які постійно перебувають з підопічними.
У будинку є асистенти, які проживають тут постійно, і ті, що приходять. Так є змога складати графік і постійно супроводжувати резидентів.
Кожен із резидентів має свою кімнату.
Асистенти допомагають та підтримують резидентів, але не виконують якусь дію за них, а консультують, підказують.
Тут є свій чіткий графік.
Асистент має розбудити резидентів.
Потім вони роблять гігієнічні процедури.
«Іноді буває необхідність нагадати про них. Хтось часом може забути почистити зуби. Комусь треба підказати, що варто помити голову», – каже координаторка.
Потім відбувається приготування сніданку. Резидентам у цьому допомагають асистенти. Наприклад, підказують, скільки часу готувати ту чи іншу страву, коли вимкнути плиту. Часто резиденти не орієнтуються саме в часі.
«Після сніданку маємо денну активність. У нас діють майстерні – центри денного перебування, де резиденти з 10 до 16 години проводять час. Це може бути малювання, співи, приготування їжі. Резиденти набувають навички самообслуговування. Після 16 години резидентів супроводжують до будинку. Готують вечерю», – додає пані Наталя.
Також, залежно від погоди, можливі ігри, прогулянки.
Кожен може вибрати собі певну діяльність: складати пазли, прогулятися, послухати музику.
«Наші резиденти знаходять тут свій дім, і це має бути на все життя. Це як родина, якої в них немає. Не всі резиденти мають родичів. Є випадки, коли родина відмовляється підтримувати зв'язок із резидентом», – звертає увагу координаторка.
Резиденти у будинок потрапили завдяки комунікації з інтернатами, де представники організації «Майстерня Мрії» презентували ідею будинку підтриманого проживання.
«Радує, що за 4 місяці ми побачили певні зміни у поведінці резидентів», – резюмує Наталя Войтишин.
Зараз будинок підтриманого проживання функціонує на основі грантової програми «Mental health for Ukraine».
До резидентів запрошують волонтерів.
Уся діяльність є відкритою та публічною. Потребами регулярно діляться у соцмережах проєкту.
Підтримане проживання – як шанс на гідне життя
Психологи кажуть, що призвичаїти людей, які багато років жили в інтернатах, до відносно самостійного життя дуже складно. У інтернатах із людьми не дуже панькаються, певні стани регулюють з допомогою заспокійливих, не вникаючи в індивідуальні потреби кожного й кожної.
Та й можливості для соціалізації в інтернаті цілковито інші.
А підтримане проживання – це інший підхід, це не ізоляція у критичних випадках, а спроба підтримати, з'ясувати причини поведінки, підказати, навчити чомусь корисному.
Наприклад, подбати про свої базові потреби: помитися, зготувати собі їжу, почистити зуби, застелити ліжко. Такі звичні навички для здорової людини можуть виявитися недоступними для людини, яка має досвід життя в інтернаті.
Тому підтримане проживання – це про можливість показати приклад того, що жити можна якось інакше, комфортніше.
Ще до війни Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні подавало дані про те, що вісім мільйонів українців живуть з психічними розладами.
Ідея будинків підтриманого проживання – цікавий варіант організувати таким громадянам комфортний простір для життя. Адже не завше поруч є близькі чи знайомі, які готові підтримувати.
Однак в Україні зараз така ідея можлива переважно на грантовій підтримці.
У Львові будинок підтриманого проживання для дорослих з психічними порушеннями діє ще за підтримки спільноти «Емаус» при Українському католицькому університеті.
Ще один (для чоловіків) заснувала львівська спільнота отців-оріоністів.
Ідея громадської організації «Майстерня Мрії» виношувалася декілька років. Незабаром її творці обіцяють поділитися результатами своєї роботи.
У матеріалі ви не побачите фото людей, які мешкають у будинку підтриманого проживання, щоб максимально зберегти їхню приватність.