«У полон не здаються, в полон захоплюють»: сім’я захисника з Волині відчула цькування від односельців

29 Липня 2023, 14:52
Фото ілюстративне/ freepik.com 31799
Фото ілюстративне/ freepik.com

Що переживають родичі тих хлопців і дівчат, які перебувають у полоні, важко описати словами. Але, на жаль, замість співчуття та підтримки вони можуть почути й слова осуду, мовляв, якщо здався у полон – то зрадник.

Саме про такий випадок, який мав місце в одній із волинських громад, стало відомо виданню Район.Життя. Наша кореспондентка поспілкувалася із сестрою воїна, який перебуває у полоні. Вона погодилася розповісти деталі на правах анонімності, тож імена героїв ми змінили.

Щонайменше десять тисяч українських військових перебувають у російському полоні. Такі цифри озвучила у квітні цього року голова громадської організації «Вояцький Визвіл» Наталія Єпіфанова в ефірі Громадського радіо. Наскільки ця кількість точна і на скільки змінилася відтоді – невідомо, адже цю інформацію росіяни досі приховують. 

РФ відмовляє Червоному Хресту в доступі до таборів для військовополонених і систематично порушує Женевську конвенцію. Ці факти підтверджують звільнені з ворожого полону українці, яких тримали в нелюдських умовах, морили голодом, били, змушували кожного дня співати російський гімн, знущалися і залякували. 

Достатньо лише пригадати фото воїна, який після повернення в Україну дуже емоційно відреагував на… звичайне яблуко.

Чому ж деякі земляки забувають про це і звинувачують військовополонених у зраді – спробували розібратись наші журналісти.

Фото: Віталій Юрасов
Фото: Віталій Юрасов

«Люди вчепилися до того, що він розмовляв російською»

Волинянин Станіслав перестав виходити на зв’язок 21 травня цього року. А через деякий час у російському телеграм-каналі з’явилося відео, з якого стало зрозуміло, що він у полоні. На цьому відео його запитували, чий Крим, як він ставиться до Московського патріархату та Києво-Печерської лаври й тому подібні речі. Хлопець відповідав російською мовою.

І саме за це деякі односельці назвали його зрадником і сепаратистом.

«Він російської мови досконало не знає, розмовляв дуже «корявою» російською, деякі слова взагалі смішно звучали. На питання, які йому ставили, губився, не знав, що сказати. Я добре знаю свого брата і бачу, що він там дуже наляканий. Запитали, чий Крим, і він відповів: «Мені все одно, чий Крим, я хочу жити». Також на відео видно, що воно нарізане і склеєне. Можливо були й заготовлені відповіді, може, його били, цього ми не можемо знати. І люди вчепилися до того, що він розмовляв російською і говорив такі речі. Мовляв, через це він сепаратист та зрадник», – розповідає сестра Олександра.

Жінка провела власне розслідування, щоб з’ясувати, за яких обставин її брат потрапив у полон. Знайшла контакти ротного, командира, побратимів.

Так дізналася, що на завданні разом із її братом було дев'ять людей. Їх обстріляли з важкої артилерії. Двоє чоловіків загинули, одного поранили, інших взяли в полон. І у тому російському телеграм-каналі опублікували відео не лише її брата, а й інших його побратимів, які озвучують подібні меседжі.  

Сестра зверталася у всі органи, які займаються пошуком полонених: поліцію, СБУ, Національне інформаційне бюро (НІБ), Комітет Червоного Хреста, департамент соціальної політики, до волонтерів.

Але військова частина поки що не перекваліфікувала справу її брата зі статусу «безвісти зниклий» на «полонений», бо де саме зараз знаходиться Станіслав – інформації немає.

Читати також: «Наша робота тиха»: як розшукують волинян, які зникли безвісти на війні

«Коли я дізналася, що деякі односельці таке говорять про мого брата, написала у групу нашого села у месенджері. Запропонувала попросити вибачення. То деякі люди вибачилися, а деякі ні. На одну жінку я навіть заяву в поліцію написала, щоб провели з нею профілактичну бесіду. І дільничний приїжджав до неї. До речі, її чоловік теж на передовій. І вона після цього прибігла ще з претензією – чому я до неї чіпляюся? Коли їй прямо сказала, що знаю, що вона говорила негарні речі про мого брата, та в очі мені повторила, що вважає його зрадником. Були ще такі люди, які говорили, що мій брат – не захисник, бо захисник той, хто помер. А він здався, значить, – не захисник і не герой. Ще одна жінка звинувачувала в тому, що всі повернулися, а мій брат нібито сам пішов здаватися. Це неправда», – стверджує Олександра.

На питання, як вона гадає, чому люди так відреагували, жінка каже про брак емпатії.

«Я думаю тому, що в них нерозвинена емпатія. Я, наприклад, у будь-якій ситуації ставлю себе на місце іншої людини, але не всі так вміють. Ви знаєте, мені не потрібна підтримка від людей, але такі слова почути... Мене це дуже сильно зачепило», – зізнається вона.

«Коли полоненому сказали говорити російською – він говорить російською»

Як розповіла психологиня відділення соціально-психологічних послуг Терцентру соціального обслуговування Луцької міської територіальної громади Ганна Саржан, людина в неволі знаходиться під постійним психологічним, а нерідко і фізичним, тиском. 

Ганна працює з сім’ями військових, які зникли безвісти або перебувають чи повертаються із полону, тож знає про це не із книжок.

«Коли полоненому сказали говорити російською – він говорить російською. Коли йому сказали, що Крим російський – він це повторить. Адже в першу чергу йому потрібно вижити. Коли на тебе направлене дуло автомата – людина відчуває і стрес, і шок, й інстинкт самозбереження спрацьовує.

Дуже часто є певний сценарій, відповіді на питання попередньо пишуть. Декілька разів роблять «репетицію», а потім вже записують відео. Ролик переривається, склеюється, і невідомо, що відбувалося між цими паузами, що було після цього. Можемо лише здогадуватися», – каже психологиня.

Фахівчиня вважає, що такі відео записують і публікують більше для російської аудиторії, щоб підтвердити свою неправдиву інформацію, яку вони несуть у ЗМІ. Щоб потім сказати: ось, дивіться, ми ж про це розповідали. 

«Я хочу, щоб ви зафіксували найголовніший момент – військові не здаються у полон, а їх захоплюють в полон. Це дві різні речі. Дуже часто захоплюють у полон після контузії. А контужена людина наче під водою: нічого не чує, не орієнтується в просторі, не розуміє, що відбувається. Тому засуджувати тих, хто потрапив у російський полон, ні в якому разі не можна», – закликає жінка. 

А серед можливих причин, чому хтось може засуджувати полонених чи говорити негативні коментарі їх родинам, Ганна Саржан виокремлює основні.

«Є певна категорія людей – завжди незадоволених усім. На таких краще взагалі не реагувати. Для чого вони таке роблять? Щоб викликати агресію, їх живить ця емоція. Тому потрібно просто не сприймати їх слова на свій рахунок і ніяк не реагувати. Інші ж можуть робити це свідомо, можуть провокувати спеціальні люди, щоб розсварити між собою українців і підірвати державу зсередини. Треба глобальніше на це дивитися», – переконана психологиня.

У таких випадках вона радить звертатися у поліцію чи СБУ.

Відео з полоненими – активізація інформаційної війни РФ проти України

За інформацією Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних сил України (СтратКом ЗСУ), в останні місяці значно посилилась робота російських пропагандистів.

Особливу увагу вони приділяють саме відео- та фотоматеріалам із полоненими воїнами Сил оборони України.

«За один тиждень зафіксовано понад 4800 таких повідомлень. В окремі дні росіяни продукували 870 повідомлень через 1300 різних джерел. Аналіз такої «інформації», першоджерел та каналів її поширення дозволяє дійти висновку, що у більшості вона є фейком, орієнтованим на внутрішнього споживача», – йдеться у повідомленні СтратКому ЗСУ.

За їх словами, така активізація російської пропаганди може свідчити про спроби воєнно-політичного керівництва РФ «розбавити» думки в їх суспільстві про присутність невдач їх армії на фронті.

Крім того, вироблення та поширення інформаційних матеріалів з полоненими воїнами України має, на думку росіян, посилювати стійкість духу їх солдат та, навпаки, пригнічувати психологічну стійкість захисників нашої держави та членів їх сімей.

Масова поява матеріалів з полоненими захисниками Батьківщини – це активізація одного з напрямків інформаційної війни РФ проти України. Це не підвищення кількості осіб, що потрапили в полон – це саме підвищення кількості вироблених російською пропагандою матеріалів впливу.

Тож СтратКом ЗСУ просить дотримуватись інформаційної гігієни, критично ставитись до ворожих вкидів і користуватися офіційними джерелами інформації.

 

Коментар
12/07/2024 П'ятниця
12.07.2024