«Я не дозволяла себе обіймати»: історія Тетяни зі Львова, яка усе дитинство жила в дитячих будинках та інтернатах
-
-
>
-
>
-
>
331
Тетяна зі Львова, яка провела більшу частину дитинства в інтернатах, ділиться особистою історією про травми, мрії та силу людського тепла.
Сьогодні вона допомагає іншим дітям знайти підтримку, яку колись шукала сама, про це Район. Життя повідомляє Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ).
Тетяна потрапила до дитячого будинку ще немовлям. До 4 років жила в інституції, потім – у біологічній родині, де ситуація була непростою. Вона втекла з дому, коли шукала маму. Далі – знову роки в інтернатах.
«У моєму житті були тільки розклад і діти, схожі на мене», – згадує вона.
Найтепліший спогад — вигадана гра в родину з працівниками інтернату, які підтримали її фантазії. Ця щира доброта залишилася з нею на все життя.
Тетяна не відчувала підтримки серед однолітків, а тому довго залишалася закритою. До 17 років вона не дозволяла навіть доторку до себе. Але водночас глибоко в серці жила мрія про сім’ю – місце, де її любитимуть без умов.
Справжню підтримку вона зрештою знайшла в родині, яка навчила її простим і важливим речам – від побутових навичок до відчуття безпеки.
Нині Тетяна – волонтерка. Вона тренує дітей із дитбудинків у боксі та кікбоксингу, працює в центрі соціальної підтримки «РІДНІ» та знає, як сильно може вплинути навіть проста порада чи обійми.
Її історія стала частиною мультимедійної виставки «Поговори зі мною», яку ініціювали Фундація Катерини Осадчої, Міністерство соціальної політики, Фундація Олени Зеленської, ЮНІСЕФ та ЄС.
Виставка має на меті привернути увагу до важливості сімейного виховання. На державному сайті зібрано інформацію для тих, хто хоче дати дитині родину – через усиновлення, прийомну сім’ю, опіку чи патронат.
