«Найважче – думки про сім’ю. Найлегше – нести службу»: історія військового із Рівненщини

25 Квітня 2025, 15:19
«Найважче – думки про сім’ю. Найлегше – нести службу»: історія військового із Рівненщини 411
«Найважче – думки про сім’ю. Найлегше – нести службу»: історія військового із Рівненщини

Костянтин, відомий серед побратимів як «Шило», пройшов шлях від учасника Революції Гідності до воїна ППО, який нині боронить українське небо. 

Історія військовослужбовця – про невгамовний характер, любов до Батьківщини та мрії, які не зникають навіть у вирі війни, йдеться на фейсбук-сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ.  

Позивний «Шило» Костянтин отримав ще на Майдані – за енергійність та постійну потребу бути в русі. «Мене тоді нікуди не можна було подіти – як шило, яке не заховаєш у мішку», — згадує військовий.

Свій шлях він почав у штабі Революції Гідності у Здолбунові. Поїхав до Києва «просто подивитися», але залишився на барикадах на чотири місяці. Там, каже, побачив справжню силу українців – ту, що об'єднує в момент небезпеки.

Після революції Костянтин шукав себе: працював, їздив на заробітки до Польщі й Чехії. Але повернувся додому – «бо морально важко бути на чужині, коли ти потрібен тут».

24 лютого 2022 року застав його дорогою на роботу. «Почалася війна», – зателефонувала мама. Батько, який уже служив, сказав: «Готуйся». Але Костянтин ще рік залишався вдома, підтримуючи тил. На фронт пішов у березні 2023 року.

Службу розпочав у піхоті, але згодом перейшов до мобільно-вогневої групи ППО. Вони прикривають небо над Україною, реагуючи на дрони та ракети, особливо вночі. Побував на Рівненщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині. У Куп’янську підтримував піхоту – пліч-о-пліч тримав лінію оборони.

«Найважче – думки про сім’ю. Найлегше – нести службу, бо знаєш, заради чого це», – ділиться Костянтин. 

Його Перемога – це мирне життя, коли всі повернуться додому.

Після війни планує залишитися у війську або зайнятися улюбленою справою – ремонтом машин чи навіть кулінарією. В армії відкрив для себе нове хобі – читання.

А поки його дружина мріє, щоб він служив ближче до дому, Костянтин залишається на позиціях. 

«Надійтеся на краще. Ми віддаємо себе повністю заради того, щоб у вас було добре. І пам’ятайте, якою ціною це все дається», – підсумував військовий.

 

Коментар
20/05/2025 Понеділок
19.05.2025