«Для бойового медика врятувати життя – це найбільша нагорода»: історія поліцейського з Полтавщини

Поліцейський КОРДу на псевдо Фельдшер знав, що його знання й досвід будуть потрібні там, де йде боротьба за людські життя.
Медична освіта і робота фельдшером у Полтавському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а згодом служба в спецпідрозділі Нацполіції КОРД підготували його до страшної реальності, в якій головне – встигнути. Про це йдеться на сайті Національної поліції України.
«Я дізнався від командира, що формується зведена бригада і потрібні медики. Без сумніву погодився. Так розпочався мій шлях бойового медика», – поділився Фельдшер.
Боєць КОРДу пройшов найгарячіші ділянки фронту: Бахмутський напрямок, Іванівське, Ступочки, Часів Яр, Запорізький контрнаступ, а останні місяці працював у Торецьку. Медики його підрозділу надавали допомогу не лише поліцейським, а й військовим ЗСУ, Нацгвардії, бійцям тероборони та цивільним.
«Коли рятуєш життя і боєць знову повертається у стрій – це найкраще, що може бути у роботі бойового медика», – розповів Фельдшер.
Спецпризначенець пояснює, що головне завдання бойового медика – зупинити критичну кровотечу, правильно накласти або перевірити турнікет, доповісти про стан пораненого, характер і тяжкість травм, а також провести стабілізаційні заходи. Від цього залежить, коли та кого евакуюватимуть у першу чергу.
Фельдшер має медичну освіту та досвід роботи в екстреній медицині, тому може виконувати ін’єкції, інтубацію, дефібриляцію та інші реанімаційні дії. Його допомога необхідна там, де не стихають обстріли, а на порятунок відведені не хвилини, а секунди.
Найважче для тактичного медика – дістатися до пораненого під шквальним вогнем. Часом, бійці не можуть одразу наблизитися чи навіть підповзти до тих, хто потребує допомоги. Через це найбільший страх бойового медика – не встигнути.
«Ризики величезні, а часу – обмаль. Саме він вирішує все», – наголосив правоохоронець.
У пам’яті Фельдшера багато історій з порятунку поранених. Але каже, головне – всі евакуації були успішними. Лише на Торецькому напрямку вдалося врятувати 60 життів.
«Врятувати життя – це найкраще, що може бути у роботі бойового медика. Для нашої команди – це найвища нагорода і маленька перемога», – поділився спецпризначенець.
Попри щоденні ризики, біль втрат і відчай, який він бачив в очах людей у зоні бойових дій, Фельдшер не втратив ні оптимізму, ні почуття гумору. Його підтримують побратими й рідні, а сили додають спорт і навчання.
«Раніше, до повномасштабної війни, життя сприймалося інакше. Тепер цінуєш кожну мить із рідними, кожен спокійний день», – зазначив Фельдшер.