«Ми виконуємо свою роботу. І робимо її добре»: історія військового з Рівненщини

Андрій з позивним «Філософ» – бойовий медик, який у цивільному житті був начальником відділу масового спорту в департаменті культури, молоді та спорту Вараської міської ради.
Про це повідомляє 104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина.
«Повномасштабне вторгнення стало для мене точкою неповернення, після якої вибір був очевидний – захищати свою землю, свою країну, свою сім’ю. Я не міг залишатися осторонь. Пригадую той день дуже чітко. Спершу був шок. Увімкнув новини – вибухи, паніка, невизначеність. Проте дуже швидко прийшло розуміння: часу на роздуми немає, потрібно діяти», – розповів військовий.
Андрій потрапив до 104 бригади, де був призначений старшим бойовим медиком.
«Це величезна відповідальність – не просто рятувати життя, а й навчати побратимів основ тактичної медицини, правильно надавати допомогу в критичних умовах. Крім цього, займаюся організацією евакуації поранених, контролем медичного забезпечення підрозділу. В умовах війни це не просто робота – це місія», – зазначив медик.
До війни Андрій працював начальником відділу масового спорту в департаменті культури, молоді та спорту Вараської міської ради. Його життя було пов’язане з розвитком фізичної культури серед молоді.
«Це була улюблена справа, я вкладав у неї багато сил і ентузіазму», – зазначив військовий.
Найважче для бійця на війні – це втрати.
«Ми втрачаємо побратимів, людей, з якими ділили хліб, окопи, мрії. Ми втрачаємо час із сім’ями, з дітьми, які ростуть без нас. Коли я пішов на війну, моїй молодшій доньці було лише пів року. Зараз їй уже три з половиною. Я не бачив, як вона робить свої перші кроки, як вимовляє перші слова. Старшій доньці – дев’ять», – поділився «Філософ».
Після війни військовий мріє повернутися додому, до дружини та до дітей. А ще – повернутися до своєї професії.
«Я хочу жити, як нормальна людина: працювати, виховувати дітей, насолоджуватися простими речами. Жити у вільній і мирній Україні», – зазначив Андрій.