Бруківка-трилінка і кришки люка із зображенням замку Любарта: у Луцьку можна придбати оригінальні сувеніри

18 Вересня 2024, 18:29
Фото: Управління туризму та промоції міста Луцької міської ради 715
Фото: Управління туризму та промоції міста Луцької міської ради

На згадку про Луцьк відтепер можна придбати оригінальні значки-піни у вигляді старовинної бруківки-трилінки та кришки люка, на якому зображений замок Любарта.

Таку ідею реалізували до Дня міста, про це Район.Життя розповів керівник відділу промоції міста Управління туризму та промоції Луцької міської ради Богдан Каліш.

За його словами, створювати до свят айдентику – певні лінійки сувенірної продукції – вже стало доброю традицією.

Ідеї кожного разу придумують колективно

Ідеї сувенірів вигадує Управління туризму та промоції Луцької міської ради. 

«Ми сідаємо усім управлінням і проводимо мозковий штурм, яку цього разу розробити тематику, які символи підібрати. Це плід колективної творчості. Ми розробляємо дизайн, а Центр туристичної інформації як комунальне підприємство замовляє їх і має право продавати. Такі піни дуже популярні, особливо серед молоді», – каже керівник відділу промоції міста.

У попередні роки так з’явилися значки з автомобілем «Волинянка», Луцьким замком, Окольним замком, хештегом #Тутлуцько. 

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Центр туристичної інформації м. Луцька (@visitlutsk)

«Цього разу ми пригадали, що гості, які приїжджають до Луцька, завжди звертають увагу на наші люки із зображенням В’їзної вежі та старовинну трилінку, яка в нас гарно збереглася. Ми вирішили, що було би досить цікаво виготовити піни у вигляді цих символів», – поділився Богдан Каліш. 

Він додає, що така сувенірна продукція – не лише для туристів, адже мають багато схвальних відгуків і від лучан, які купують ці якісні сувеніри для себе або дарують своїм друзям щось цікаве на згадку про Луцьк. 

Вартість значків-пінів – 100 грн. 

Їх можна придбати у Центрі туристичної інформації, що на вулиці Сенаторки Левчанівської, 2, та в Окольному замку.

Історія трилінки у Луцьку

Нагадаємо, у 2016 році проводили реконструкцію вулиці Лесі Українки у Луцьку. І тоді під шаром останнього мощення і піску працівники дістали трилінку і вирішили вийняти її, щоб потім знову використати.

Подібне також трапилося і у червні 2015 року на вулиці Крилова

Читати також: Історія луцької «трилінки»: інженерне мистецтво міста 30-х років

Звідки ж взялася ця трилінка в Луцьку, хто її придумав, де виготовляли і як клали.

Як писали Хроніки Любарта, історія трилінок або як їх іще називають «шашок Трилінського» почалася з експериментів одного варшавського інженера, який дослідив функціональність нового покриття.

У 1933 році Владислав Трилінський отримав патент на виготовлення шестикутних та квадратних кам’яно-бетонних плиток для замощення вулиць. 

Ідея була досить цікава: зробити суміш бетонного розчину і ламаного каменю, сформовану у квадратні чи шестикутні плитки. Причому, як ішлося в патенті, перевагу слід надати саме шестикутникам, оскільки вони краще витримують навантаження. Окрім підготовки міцної піщаної основи, технологія кладки передбачала обмазування бічних боків кожної плитки смолою і щільне укладання одна до одної. Метод давав дуже добру витривалість, яка пережила багато десятків років.

Мощення шестикутниками дуже скоро завоювали статус стандарту для покриття доріг. Виглядало це стильно, модерністично і дуже по-сучасному.

У 1936 році в Луцьку збудували міську бетонярню, яка почала виготовляти різні види мощення. Вона розташовувалася на теперішній вулиці Глушець на території спортмайданчика школи №8. 

У великому одноповерховому приміщенні були відділи для виробництва тротуарних плит, для бетонних бруківок і для складання готових виробів. Тут і виготовляли плити Трилінського.

У другій половині тридцятих років трилінка стала основним видом мощення доріг у Луцьку. Магістрат намагався забрукувати ними якомога більше вулиць. За умови якісного виконання і доброї кладки це покриття могло дуже довго служити. 

Зрозуміло, що чи не першою вулицею міста з трилінкою стала головна Ягеллонська.

Як виявилося потім, насправді шашку Трилінського на Лесі Українки не знайшли – під час попередньої реконструкції вулиці у 1987 році її залишили там спеціально, аби зберегти як історичну пам'ять. Окрім того, тоді вона слугувала хорошою основою для нової кладки.

 

Коментар
15/10/2024 Вівторок
15.10.2024