Чи пишаєтесь ви, що є громадянином України: у країні провели загальнонаціональне опитування

22 Серпня 2024, 19:09
Чи пишаєтесь ви, що є громадянином України: у країні провели загальнонаціональне опитування 1398
Чи пишаєтесь ви, що є громадянином України: у країні провели загальнонаціональне опитування

Українці із 24 областей пройшли загальнонаціональне опитування щодо державних цінностей, згуртованості, війни та майбутнього країни. 

Загальнонаціональне опитування провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 року. Про це йдеться на сайті фонду. 

У результаті опитали 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 Абсолютна більшість українців (88%) пишаються своїм громадянством. Вже  третій рік поспіль гордість за своє громадянство перебуває на майже однаково високому рівні (2022 р. – 90,5%, 2023 р. – 88,5%, 2024 р. – 88%), що є найвищими показниками за  роки соціологічного моніторингу.

У регіональному розрізі найвищі показники тих, хто пишається своїм громадянством, зафіксовано у  Західному (93%), Центральному (87%) та Південному (87%) макрорегіонах, дещо менші таких – на Сході України (84%). Однак саме на Сході кількість тих, хто пишається своїм громадянством, зросла з 2022 року з 76%  до 84%.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався  сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність.

За незалежність України проголосувала б як молодь (85%), так і найстарше покоління  віком 60 років і старше (83%), а також мешканці як міст (86%), так і сільської місцевості (84,5%). 

Найбільше тих, хто підтримав би незалежність, – на Заході нашої країни (93%), але в Центрі  так проголосували б 87%, на Сході – 78% і на Півдні – 72%.Проти  були б лише 2% респондентів загалом по країні, причому на Заході таких було б критично менше  1%, а на Сході – близько 4%.

Підтримка незалежності продовжує залишатися на історичному максимумі за останні  23 роки соціологічних досліджень.  Вищий цей  показник був лише  у серпні 2022 р. – 87,5%.  

Водночас позитивних оцінок  напряму, в якому загалом розвиваються події в Україні, за останній рік поменшало: наразі 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі (було 49% у 2023 р.), тоді як  37% вважають цей напрям неправильним.  Чоловіки дещо частіше за жінок оцінюють напрям розвитку як правильний, а от серед жінок більш виражена невизначеність.

Абсолютна більшість респондентів хоче будувати своє майбутнє життя в Україні  (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%).

Таке бажання превалює серед людей  з різним рівнем достатку і в усіх вікових групах.  Втім,  з віком  налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді  будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30–39 років – вже 81%, 40–49 років – 87%, 50–59 років – 90%,  і серед найстаршої групи – 93%.

Близько 50% українців вважають, що за роки незалежності України відбулося скільки позитивного, стільки й негативного. Така тенденція характерна для всіх макрорегіонів. При цьому  кожен четвертий  (25%) вважає, що  позитиву було більше, тоді як для   17%  переважав негатив.

Серед почуттів, які   респонденти відчувають стосовно майбутнього України, однозначно превалює надія (61%), за нею йдуть – тривога (40%)  та  оптимізм (33,5%). 

Найбільші регіональні відмінності спостерігаються щодо почуття  надії. Так, найрідше її відмічають у Східному макрорегіоні (48,5%), далі йдуть Захід (56,5%) та Південь (60,5%), водночас найбільш поширене відчуття надії серед мешканців Центральної України – 71%. При цьому надії на майбутнє України та оптимізм зростають зі збільшенням рівня доходів респондентів, тоді як тривога, навпаки, більш виражена серед найменш заможних верств населення.

76% українців переконані,  що  росіяни не сприймають Україну як незалежну суверенну державу. Причому такі оцінки переважають серед усіх соціально-демографічних груп респондентів, незалежно від їхнього віку, статі,  типу населеного пункту, рівня освіти та доходів.

В регіональному розрізі   думка про те, що росіяни не сприймають  Україну як незалежну і суверенну державу, так само домінує в усіх макрорегіонах,  однак  показники дещо відрізняються. Так, найбільше це переконання поширене  в Центрі (80,5%) та на Заході (78%) і дещо  рідше згадується на Півдні (72%) та Сході (66%), хоча і там становить абсолютну  більшість.

Переважна більшість українців  (69%) переконані, що  за час повномасштабної війни суспільство стало більш згуртованим, натомість 24% вважають,  що цього не відбулося. Тих, хто не бачить більшої згуртованості  після повномасштабного вторгнення, найбільше на Півдні (32%), Сході (29%), Заході (26%), а найменше в Центрі (18%).

Абсолютна більшість українців (71%) з початку повномасштабного вторгнення  долучалася  до волонтерської допомоги армії, тимчасово переміщеним особам або людям, які постраждали від війни. Так, 34% допомагали фінансово, 15% –  надавали посильну фізичну допомогу і ще 22%  допомагали і фізично, і грошима. Примітно, що частка тих, хто допомагав грошима,  приблизно однакова серед людей різного віку (34-35%).  Водночас 17% людей не допомагали і не планують цього  робити.

В регіональному розподілі на Заході помітно вищий відсоток, ніж в середньому по країні, тих, хто долучався до допомоги суто фізичною працею (25%), тоді як  найбільша частка тих, хто допомагав  фінансово,  була серед мешканців Півдня (40%) і Центру (36%).

Більшість тих, хто після повномасштабного вторгнення  надавав саме фінансову допомогу армії, ВПО чи постраждалим від війни,  продовжують  жертвувати кошти і далі. Трохи менше половини (47%) тих, хто робить пожертви з 2022 р.,  роблять це в тих самих обсягах, що й рік тому, тоді  як  для 34% респондентів обсяги їхніх донатів стали меншими. При цьому 9%  із тих, хто надавав фінансову допомогу після вторгнення,  наразі жертвують більше, ніж рік тому. Лише 7% тих, хто раніше робив пожертви,  перестали це робити протягом останнього року.

Найпоширенішою причиною зменшення обсягів  пожертв  більшість  респондентів називають зниження рівня їхніх доходів і заощаджень  – це 61% серед тих, хто раніше  долучався до фінансової допомоги армії, ВПО та/або постраждалим від війни, але останнім часом робив  менше пожертв, аніж рік тому. Другою за поширеністю причиною  (для 35%) стали  корупційні скандали в органах влади, які знизили  мотивацію респондентів  жертвувати власні кошти, доки бюджетні кошти витрачаються неефективно. Для кожного четвертого (26%) з тих, хто став жертвувати менше,  причиною були оприлюднені історії про шахрайство під виглядом збору коштів. 16% також зазначили, що стали менше довіряти тим людям/організаціям, яким раніше робили пожертви.

 

Коментар
07/12/2024 Субота
07.12.2024
06.12.2024