Етичні кодекси поведінки: як коректно взаємодіяти з ветеранами

Представникам органів влади, місцевого самоврядування, фахівцям усіх рівнів важливо розуміти, як будувати відносини з ветеранською спільнотою.

Для цього варто впроваджувати етичні кодекси поведінки у відносинах з ветеранами. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Міністерства юстиції України.

Такі кодекси мають містити принципи та правила поведінки, основи формування відносин, ставлення до своєї роботи, виконання посадових обов’язків.

В основу етичного кодексу поведінки у відносинах з ветеранською спільнотою варто закласти наступне:

• Повага до ветеранів/ветеранок, членів їхніх родин. Представник органу влади, місцевого самоврядування у своїх діях, словах, ставленні має виявляти щиру повагу до людини, яка віддала частину себе для захисту Батьківщини – незалежно від фізичного чи емоційного стану ветерана / ветеранки. Інколи участь і допомога можуть докорінно змінити життя людини, яка до спілкування з вами не бачила можливостей для розв’язання своїх проблем;
• Подякуйте ветерану/ветеранці, якщо це доречно. Через звичайну подяку ви зможете висловити свою повагу і готовність допомогти, це також сприятиме формуванню довіри;
• Максимальна включеність у свою роботу. Необхідно робити все, що належить для забезпечення реалізації прав і законних інтересів ветеранів / ветеранок, членів їхніх родин. Робити це прозоро, відкрито, чесно, повідомляючи про успіхи та проблеми, що виникають під час задоволення запиту на допомогу;
• Запровадження елементів ведення випадку у взаємодії з ветераном/ветеранкою. Фіксація всіх важливих комунікаційних нюансів, особливих потреб ветеранів/ветеранок, їхніх сімей для того, щоб давати обґрунтовані відповіді на їхні запити. Підготовка і пропозиція альтернативних варіантів розв’язання проблем.
• Агресія та знервованість неприпустимі. Ви можете отримати дуже сильну реакцію на мінімальне розчарування, прояв недружності тощо. У ветеранів/ветеранок загострене почуття справедливості, несприйняття безладу, порушення порядку. Виникнення конфлікту може викликати потужну реакцію також з боку ветеранської спільноти, адже зв’язки між побратимами/посестрами дуже міцні.

Врахуйте при спілкуванні з ветераном/ветеранкою те, що їм часто притаманні замкнутість, бажання закритися від оточуючих. Ці люди часто не довіряють тим, хто не пройшов через бойові дії. Найкраще в цьому випадку залучати до спілкування з ними інших ветеранів/ ветеранок, зокрема лідерів ветеранського руху в регіонах.

Варто бути готовими при взаємодії з ветеранами/ветеранками до проявів наслідків мінно-вибухових травм головного мозку. Вони можуть проявлятися підвищеною тривожністю, емоційною нестабільністю, гіперзбудливістю, дратівливістю. Є цілий перелік симптомів і наслідків цієї травми, яка змінює нервову систему людини та може бути причиною певних фізичних проявів. Те саме стосується протезування кінцівок – важливо бути готовими до взаємодії з людиною, яка прийняла або досі на шляху прийняття свого нового тіла та нового життя.

Варто знати, як реагувати на різні прояви стресу у людини, інформацію про це можна знайти на за посиланням.

Ветерани/ветеранки звикли чітко виконувати команди, слухатися командирів. Відповідно, можуть мати труднощі з ухваленням рішень. Отже, коли це прийнятно, – дайте чіткі інструкції: що, коли, де, у якій послідовності робити для розв’язання проблеми. Найкраще письмово, у форматі пам’ятки, адже досить частими наслідками участі у бойових діях є труднощі з концентрацією та запам’ятовуванням.

Варто також формувати та використовувати навички ненасильницького спілкування – чесного, шанобливого і співчутливого. Суть ненасильницького спілкування – розуміти свої потреби та потреби іншої людини й висловлювати їх у безпечній для співрозмовника формі. Зокрема, не оцінювати та не узагальнювати, а говорити про факти, особисті почуття, висловлювати прохання замість вимоги.

Ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні з ветераном/ветеранкою. І це цілком нормально. Але важливо казати про це та просити вибачення.

Довідково: Юстиція без бар’єрів – ініціатива у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Стратегія розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської.