85-річна бабуся п’ять днів їхала на Волинь з окупації на Донеччині
-
-
>
-
>
-
>
863
85-річна Галина Русанова разом із британською кішкою Мананою виїжджала з-під окупованого Маріуполя через Республіку Білорусь. Під окупацією російських військ у селищі провели понад два роки.
У дорозі не могла ні їсти, ні пити, ні приймати ліки: дорога до рідних розтягнулася на п’ять днів, розповіла жінка Суспільному.
Зі слів доньки Олени Ярошук, її мама проїхала понад 22 тисячі кілометрів, перетнула білорусько-український кордон в кареті швидкої.
Після того, як приїхала до родини у Луцьк наприкінці квітня цього року, пенсіонерка захворіла та майже не розмовляла. Нині жінці стало краще і вона розповіла Суспільному історію своєї евакуації.
Все, що змогла вивезти з собою з окупованого селища Нікольське біля Маріуполя – це серветки, рушники та сорочки, які вишивали у родині мама, тітка і донька, говорить Галина Володимирівна. Деяким вишивкам більш сотні років. Жінка зазначила, що ці речі для неї є особливо дорогими та цінними.
Також із собою під час евакуації Галина Русанова забрала фотографії. У дитинстві жінка пережила Другу світову війну і голод. Тепер, у старості, з її слів, знову потерпає від воєнного лихоліття.
«Народилась я перед війною в П’ятигірську. Мама була льотчицею і тато льотчиком, і їм на вильоти треба було виходити. Почалась війна і маму з татом одразу призвали у військкомат. Мама брала участь у боях за Харків, вона літала на літаках У-2», – сказала жінка.
Частину дитинства Галина Русанова провела з тіткою і бабусею, а батьків бачила рідко. Зі слів жінки, довелося змалку тяжко працювати, інколи недоїдала. Після школи працювала на заводах, потім здобула медичну освіту і стала медсестрою.
Жінка розповіла: їздила до родичів на Львівщину, де вивчала народні промисли і українську поезію.
Коли у 2014 році почалась війна, родина жила на Донеччині. Тоді почали облаштовувати підвал, щоб ховатися від обстрілів. Донька переселенки Олена Ярощук говорить: перші дні повномасштабної туди спускались постійно.
«Ми не могли жити в окупації. Бо і діти мої виїхали, і син мій служить і взагалі як це... Мама сказала – їзджай, потім мене забереш», – пригадала жінка.
Півтора року Олена Ярошук хвилювалася за маму, яка залишилась в окупації. З її слів, хоча й родичі до неї навідувались, але чим далі, тим більше Галина Володимирівна потребувала догляду. 85-річна Галина каже: то спершу зламала одну руку, потім іншу, постійно боліла голова і самій залишатися стало страшно.
У квітні 2024-го донька Галини Олена Ярошук відшукала волонтерів, які вивозять людей з окупованої території. Евакуація, з її слів, ускладнювалася тим, що мама пересуватися самостійно не могла.
Уже на кордоні Галина Русанова просила білоруських прикордонників її розстріляти, якщо не пропустять в Україну. Разом із Галиною Русановою дорогу пережила і кицька Манана. Допомогла привезти в Україну маму і домашню тваринку команда громадської організації «Вивеземо», розповіла Олена Ярошук.
Зараз родина живе у неповному складі, бо всього, каже Олена Ярошук, має троє синів. Старший, з її слів, разом із дружиною й донькою під час повномасштабного вторгнення виїхали до Луцька. Розповідає: молодший син вступив до Острозької академії, а середній Назарій – військовослужбовець і з 2022 року захищає Україну у лавах Збройних сил України.
85-річна Галина Русанова додала: найбільше мріє побачити перемогу України.
