«Вишивка – це дуже класна реабілітація»: історія про хобі ветерана
Роман Дідера – ветеран російсько-української війни, який знайшов справу з якою йому буде легше пережити усі жахіття війни.
Попередньо військовий служив у 95-й окремій аеромобільній бригаді. Про це пише Високий замок.
Через важкі умови служби, зокрема пере¬охолодження кісток, Роман мав проблеми з тазостегновими суглобами. Наразі у ветерана протези у кульшових суглобах. Хвороба й надалі дається взнаки. Болить ліва рука, тож пан Роман все ще отримує медикаментозне лікування.
Вишивати бісером військового навчила дружина Мар’яна, адже сама неоднарозово вишивала.
«Мар’яна вишивала – і нитками, і бісером. Це було її хобі. Коли я до неї приходив, то завжди дивився, як вона вишиває. Якось вона мені каже: «Спробуй. Може, якраз тобі піде…». І я спробував», – розповів Роман.
Спочатку ветерану було важко вишивати, та попри все він хотів довести, що зможе. І перщу свою картину подарував дружині.
«Спочатку переживав, як я ту голочку в ту бісеринку буду пхати… Боявся, що не вийде. Все порозсипав… Але мусив пока¬зати Мар’яні, що я зможу! Купив ікону Ісуса і почав вишивати її бісером. Мар’яна каже: «Це важко, там стільки кольорів!». Я їздив по усьому Львову, шукав той бісер, бо деяких кольорів у неї не було. Зібрав гарну палітру. Приїжджав від Мар’яни додому і до пізньої ночі вишивав. Я нервував, якщо не виходило, випорював… Говорив з цим образом, але не відкидав вишивки. Ніби щось мене не пускало. Вишив образ доволі швидко і подарував його Мар’яні», – зазначив ветеран.
Потім Роман спробував вишивати хрестиком. Коли навчився, почав вишивати сорочки. Наразі військовий вишив 10 вишиванок: сім – чоловічих, три – жіночих.
«Кожна сорочка – в іншій техніці. Працював не за схемою, а завжди додавав щось своє, щось комбінував. Схема, наприклад, на білій тканині червоними і чорними нитками. А в мене сорочка на сірій тканині з сірими і темно-синіми нитками, у зовсім іншій техніці, тобто зовсім інша – ексклюзивна», – поділився пан Роман.
Військовий зазначає, що мав багато зайнять, але саме вишивка його заспокоює. Каже, що навіть у церкві звертає увагу на вишиті сорочки, у які одягнені прихожани.
«Мрію, щоб українці одягали вишиванки не лише на свята, а потім на рік клали її у шафу, а щоб ходили у ній частіше. Я фактично щодня у вишиванці. Тим більше, є тепер з чого вибрати!», – поділився ветеран.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром