Війна, полон та робота у Луцькому ТЦК: історія Алли Сенченко

08 Травня 2024, 17:05

809

Алла Сенченко

Алла Сенченко – військова з 2018 року, у 2022 потрапила в полон, а з 2023 працює в Луцькому ТЦК.

Про це йдеться в інтерв’ю військової для Еспрессо.Захід.

У цивільному житті Алла Сенченко була кравчинею. У 2018 році жінка була у процесі розлучення, син помер, тому постало питання «що робити, чим займатися в житті?».

«Вирішила підписати контракт з армією. А конкретніше – з 24-ю бригадою, це було у 2018 році. Я була цивільною, яка нічого не знала у військовій справі, було важко втягнутися. Так і почалися мої військові будні», – розповіла жінка.

Спочатку пані Алла їздила на фронт на посаду кухаря, пізніше перевелася на кулеметники. На передовій жінка була по 7-8 місяців. Так пройшли три роки контракту.

Початок війни та полон

24 лютого 2022 року військова запасу зустріла вдома, але вже у перший день прибула до ТЦК, де вступила у 2-й стрілецький батальйон на посаду стрільця.

«На початках ми були у Луцьку, згодом нас перекинули у Слов'янськ, потім у Лиман. Були досить жорсткі бойові дії, з артобстрілами, з першими втратами», – поділилася жінка.

23 травня, під час ворожого наступу, Алла Сенченко пережила кілька зіткнень з ворогом, тому безсила, разом із побратимами, пішла шукати їжі та відпочинку у місцевого населення. Там їх і захопили у полон.

«Мені дуже прикро за місцевих, які нас прихистили, не думаю, що їх залишили жививи», – розповіла пані Алла.

Двох побратимів жінки вбили на місці, її ж кілька разів допитували. У полоні вона пробула 8 місяців та 11 днів.

Жінка пригадує, що серед російських військових були різні, одні вважали всіх нацистами.

«Але були й такі, які розказували, як їхня мама була в нас на заході, дуже гарно відгукувалася про наших людей, що їй допомагали. Я ж казала: чи було б так з українцем десь у Москві, який просив би допомоги українською? Ну, відповідь очевидна»,– поділилася жінка.

Робота у Луцькому ТЦК

Обміняли жінку 4 лютого 2023 року. Тоді вона постала перед вибором: або повертаюся у свою частину, або йти в роту охорони в Луцький ОМТЦК та СП. Жінка обрала другий варіант.

«І здоров’я не те, і своє життя якось треба було облаштовувати після всього. Скажу так, після повернення додому не орієнтувалася навіть в елементарних речах. У полоні я 6 місяців просиділа не виходячи на вулицю» – розповіла пані Алла.

Рота охорони – це структура, яка займається охороною ТЦК, блокпостів чи інших об’єктів інфраструктури. Фактично це бойове чергування на охороні. У роті 90% людей – це військові з інвалідністю після поранень на фронті та полону. Вони залучені у похованнях захисників.

Про мобілізацію

«Люди, які відкупилися, які знаходили різні причини не йти в армію, зараз цим пишаються. У нас мамочки ховають синочків за себе. Дружини так само…чоловік має ставати на захист своєї родини, це нормально та природно», – поділилася жінка думкою про мобілізацію.

Також вона зазначила, що нормально ставиться до мобілізації жінок.

«Якщо ви вважаєте, що ваш чоловік більш достойний бути вдома, з дітьми, ніж інші, то йдіть замість нього. У нормальному суспільстві з нормальними цінностями люди самі мали б прийти до ТЦК. Усі говорять, що військові щось роблять не так, але хіба законно тікати й ухилятися від служби? Ще й хвалитися цим, гордитися. Не тікайте – і ніхто вас не буде наздоганяти.», – наголосила жінка.