«Поки я був на фронті, я був для вас героєм, а зараз – ніхто?»: історія військового з Буковини про роботу в ТЦК

26 Квітня 2024, 12:42

275

Сергій Статкевич

Сергій Статкевич – 47-річний військовослужбовець з Буковини, який після фронту служить у ТЦК.

Через ставлення частини людей до працівників ТЦК тут йому важче, ніж на війні. Про це повідомляє Суспільне Чернівці.

До повномасштабного вторгнення Сергій 18 років жив в Італії та мав там власний бізнес. Зголом він повернувся, адже вважає, що кожен має захищати свою державу.

Військовий служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді. Першим напрямком була Миколаївщина, селище Мартинівське. Після цього Сергій воював під Херсоном, Енергодаром, Ізюмом, Бахмутом, на Донецькому та Луганському напрямках.

Під час бою під Лисичанськом, він разом з бригадою відбили контрнаступ російських військових. Їм вдалося знищити приблизно 12 ворожих танків.

«Ні страху тоді не відчував, нічого. Страшний тоді бій був. Нас бомбили чим могли – і авіабомбами, і фосфором. Ми не могли підняти голови з окопів. Так ми протримались до ночі. Потім командир прийняв рішення відвести нас на кілометр назад, на іншу посадку. І на наступний день, 6 липня, росіяни пішли на нас у контрнаступ. Тоді завдяки нашій артилерії, ми відбили наступ», – поділився боєць.

Після цього Сергій потрапив у лікарню під Бахмутом з контузією. Вже у Чернівецькому госпіталі після військово-лікарської комісії його визнали непридатним до десантно-штурмових військ, проте придатним до військової служби.

«Мене сильно тоді контузило і від ударної хвилі у мене відірвався тромб у руці. Я тоді взагалі чудом залишився живий, бо тромб не пішов до серця. Тоді я буквально через тиждень після госпіталю поїхав на нуль», – зазначає військовий.

Служба у ТЦК

Після поранення, яке отримав під Лисичанськом, Сергій продовжив воювати, але згодом у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Він написав рапорт, щоб його перевели на службу до територіального центру комплектування.

У жовтні 2023 року Сергій став служити у ТЦК. Проте за пів року служби йому важко адаптуватися і він не може знайти себе у цивільному житті.

«У нас люди не цінують те, що є. Для людей немає війни. Коли я виходжу на оповіщення, вони часто проклинають, матюкають, посилають назад на війну. Поки я був там, на фронті, я був для вас героєм, а зараз, виходить, вже ніхто. Як це так?» – поділився Сергій.