В Україні та за кордоном стартувала акція «Листи до вільного Криму»
В Україні та за кордоном стартувала акція «Листи до вільного Криму», щоб заохотити українців та світ підтримати політв'язнів, яких незаконно утримує Росія.
Про це заявили експерти під час старту ініціативи з підтримки бранців Кремля у Медіацентрі Україна-Укрінформ, повідомляє кореспондент Суспільного Крим.
Головна консультантка Служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» Представництва президента в АР Крим Анна Ситнікова розповіла, що така ініціатива стане знаком для адміністрацій російських в'язниць, що суспільство стежить за умовами утримання українських бранців.
«Просто привітання, просто запитати як у них справи. І для цих людей це надзвичайно важливий момент, оскільки ми вже неодноразово стикалися з родинами політв'язнів, спілкуємося і вони власне кажуть, що ці листи для політв'язнів там у російських в'язницях, у в'язницях окупованого Криму — це ковток свободи», — зазначила Ситнікова.
Станом на сьогодні відомо про 208 кримських політв'язнів, з них 125 — це кримські татари. Людей звинувачують, зокрема, у «дискредитації» російської армії. Але, крім того, окупанти закидають і проукраїнську позицію.
«Хтось «Червону калину» співав, хтось вигукнув «Слава Україні», хтось порізав портрет Путіна. Кожен по-своєму виявляє свій спротив і це надзвичайно важливий сигнал, що люди там борються і ми повинні за кожного з них так само боротися. Пам'ятати про них і розповідати про них», — заявила Ситнікова.
Акція «Листи до вільного Криму» триватиме чотири місяці, з 19 лютого до 19 травня. І це найпростіше, чим кожен може допомогти політбранцям, заявила керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторії Нестеренко.
«Навіть коли політв'язні знаходяться в важких умовах перебування в місцях несвободи і в окупованому Криму, і на території Росії, але коли вони отримують листи, вони розуміють, що громадськість й загалом суспільство їх пам'ятає, що той спротив, який вони чинили до ув'язення — він був немарним», — наголосила Нестеренко.
Водночас правозахисники оприлюднили список українських політв'язнів, до яких листи можуть дійти. Таких небагато, бо з'ясувати, де утримують бранця, доволі складно. До того ж варто дотримуватись певних вимог. Зокрема, писати російською, бо цього потребує тюремна цензура та уникати політичних висловлювань.
«Можна розповідати про те, що ви сьогодні побачили, про те, чим ви хочете поділитися з людиною, можна навіть надсилати малюнки й все, що вам подобається, щоб підтримати якось цю людину», — заявила Анна Ситнікова.
«Листи до вільного Криму» можна надіслати як онлайн на електронну пошту представництва президента в АР Крим, так і на скриньку Центру прав людини ZMINA. До акції долучилися також Кримський Дім, Український ПЕН та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, які запропонували свої локації, де приймають листи для ув'язнених.
«Можете писати безосібно, бо особливо в СІЗО в Криму політв'язні знаходяться по 10-15 людей в одній камері і навіть якщо один політв'язень отримає листа, то вони все одно читають його всі разом», – підсумувала Вікторія Нестеренко.
Торік на букфорумі правозахисникам вдалося зібрати понад 300 листів до бранців Кремля. Майже всі дійшли до адресатів. Крім того, самі політв'язні дякували людям за підтримку.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром