Кохана чекала його майже два роки: історія прикордонника з острова Зміїний, який повернувся з полону
-
-
>
-
>
-
>
1686
Серед військовополонених, яких Україна повернула додому, був і захисник острова Зміїного з Одещини – 22-річний Олександр Куртєв. Хлопець перебував у полоні без зв'язку з рідними майже два роки.
Ще коли він був у полоні, про неймовірну історію кохання захисника та його нареченої Ярослави розповіло видання «Бессарабія INFORM».
Після закінчення навчання в Ізмаїльському медколеджі Олександр підписав контракт з Державною прикордонною службою України, зайнявши посаду інспектора-фельдшера у Ренійській громаді, де працював за фахом в одному з сіл. Через пів року його перевели на заставу острова Зміїний, де він продовжував служити на посаді військового медика й 24 лютого 2022 був на чергуванні.
Зі своєю коханою дівчиною він познайомився, коли обом було по 15 років. Списалися у соцмережі, поспілкувалися, сподобалися один одному, почали зустрічатися. Потім Саша поїхав навчатися до Ізмаїлу, тому їхні шляхи тимчасово розійшлися. Обидва були юними й не змогли втримати стосунки на відстані.є
Поновили свої стосунки вони через п’ять років. Саша знову написав Ярославі в соцмережі, а у квітні 2021 року їхні серця поєдналися ще міцніше, ніж вперше. Вони мріяли про те, що незабаром одружаться та народять дітей. У січні почали жити разом.
О 5:30, в день, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Саша зателефонував нареченій та наказав терміново переїжджати до своєї матері.
Під час боїв за Зміїний Саша встиг написати дівчині, що кохає її та намагатиметься вижити. Далі він просто зник зі зв’язку. Вже ввечері разом з батьками Саші вона побачила виступ Володимира Зеленського, який повідомив, що загинуло 13 прикордонників і їх нагородили посмертно.
Попри це, батько Саші сказав, що не відчуває, що з його сином сталося щось погане. З думками про те, що хлопця, можливо, більше немає, уся родина жила три дні. Але потім Ярослава побачила сюжети російських ЗМІ, на яких упізнала Сашка. На відео росіяни нібито відправляли полонених оборонців Зміїного додому автобусом Сімферополь-Одеса.
Спочатку дівчина подумала, що росіяни справді відпустять бранців додому й навіть поїхала до Одеси зустрічати його, але згодом стало зрозуміло, що Сашу не повернуть так швидко. Власне, тоді з'явився чат, у якому родичі інших хлопців зі Зміїного згуртувалися, ділилися інформацією, підтримувати один одного.
Рідні та близькі полонених їздили на зустрічі, виходили на демонстрації, писали листи, розповідали всій Україні, що захисники острова живі та у полоні. На усі офіційні зустрічі їздила мама Сашка, оскільки Ярослава не є офіційною дружиною. Дівчина натомість займалася питанням мітингів і розголосу про полонених за кордоном.
Єдиною звісткою від Олександра за весь час став лист, датований 2 червня, який дівчина отримала разом з іншими родичами наприкінці серпня. В ньому він заспокоював своїх близьких. Він загальними фразами написав, що у нього все добре, що скучив за всіма, що їх там годують, вони сплять. Також він звернувся конкретно до дівчини: «Ярославко, сонце, не плакай дуже багато, ти мені потрібна здоровою, тобі ще народжувати маленьких Саш».
Нагадаємо, 3 січня відбувся найбільший обмін полоненими. Україна повернула 230 українських військових і цивільних.
Читати також: Україна повернула понад 200 бійців і цивільних з російського полону
