Ukraїner розповів про давню великодню гру, яку зберегли у волинському селі

21 Квітня 2023, 16:07
Фото: Ukraїner 700
Фото: Ukraїner

У селі Четвертня, що на Маневиччині, збереглася унікальна пасхальна традиція — гра з крашанками. 

Один із тих, хто проніс її через роки й плекає досі, — Володимир Гапонюк, родом із цього села, пише Ukraїner.

Чоловік змалку цікавився історією своєї малої батьківщини і ще в шкільні часи підготував дослідження про історію свого населеного пункту від найдавніших часів. А після завершення університету, здобувши історичну освіту, написав історико-краєзнавчий нарис.

Чоловік розповідає, що, окрім Четвертні, така гра збереглася ще в деяких сусідніх селах, зокрема в селі Незвір.

Місцеві школярі Сашко та Богдан сидять поряд із катко́м — круглою заглибиною у землі, яка по краях має спіральну борозну. Хлопці по черзі котять по цій спіралі крашанки. Володимир просить дітей нагадати правила гри.

— Треба котити яйця: якщо одне покотиться і розіб’є друге, то тим яйцем вже не можна користуватися.

Хлопці по черзі котять по цій спіралі крашанки
Хлопці по черзі котять по цій спіралі крашанки

Володимир пояснює, що ідея пасхальної гри була в тому, щоб визначити послідовність, хто за ким пускає яйця. Першому завжди не щастить, тому що він його запускає просто у вільний обіг, а тому нічого не виграє. Наступний гравець може забрати вже два, якщо його яйце дотикається до першого (тобто матиме і своє, і попереднього учасника). Якщо ж дотик не відбувся, воно залишається, як і попереднє, в катку.

Гра відбувається в катку ідеально круглої форми з широким діаметром, і добре, коли до неї долучається багато учасників. Володимир помічає, що сучасні правила дещо відрізняються і пригадує, як це було в його дитинстві:

— Завжди було цікаво, якщо ти живеш в певній частині села і там ви збираєтесь зі знайомими, які поряд з тобою живуть. Більш азартно було піти з ними в інший кінець села, щоб, так би мовити, в чужий монастир зі своїм уставом влізти. Там пробували свої сили. Хто вмів гарно підбирати крашанки й запускати їх, зазвичай себе скрізь показували достойно.

Старожили Четвертні вважають, що ця гра з’явилася після Другої світової війни. Тоді, за словами Володимира, були складні часи, тому яєць фарбували дуже мало. У грі була необмежена кількість учасників, які приходили з власними крашанками.

— На жаль, традиція трохи вироджується. Діти роблять це, але це не так поширено, як раніше, — ці катки́ так звані. Це така особлива реліктова пасхальна традиція.

Гра відбувається в катку ідеально круглої форми з широким діаметром
Гра відбувається в катку ідеально круглої форми з широким діаметром

Грі з великодніми яйцями обов’язково передує їх освячення у церкві. Уся родина йде на святкове богослужіння. Сім’я Володимира Гапонюка, як і більшість сімей на Волині, готує великодній кошик, який освячує біля храму, і повертається з ним додому. У нього кладуть паски, великодні яйця, молочні і м’ясні вироби, а ще хрін (як нагадування старозавітної традиції — гірких трав, які колись освячували). Трапеза зі святковою освяченою їжею з великоднього кошика зветься розговінням.

— Після пасхальної служби, зазвичай, у передранковий час, близько четвертої-п’ятої години, ми приходимо додому. Усі сідаємо сім’єю, обов’язково б’ємося крашанками, читаємо молитву — пасхальний тропар «Христос Воскрес» тричі, «христоскаємось» — це особливий такий ритуал, таке хресне цілування, яке присутнє в християн. Б’ємося крашанками, кусаємо хрін — і розговляємось.

Святкування триває три дні. У цей час за традицією особливо важливо навідувати своїх похресників і приносити їм благу вість.

Іще одним святковим звичаєм на Волині, про який згадує Володимир, є бій по дзвонах церкви. У перший пасхальний день навіть малі діти та будь-яка охоча людина можуть прийти, задзвонити у дзвони й так сповістити радісну для християнського світу звістку: «Христос воскрес!». 

 

Коментар
24/07/2024 Середа
24.07.2024
23.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром