• Кабінет
    Пошук

Князь врятував армію

Сергій Чуріков
#   2662
Князь врятував армію

Він мав би розповісти цю історію сам. Але рівно рік, як він поліг на полі бою. Князь…

Може комусь здатись, що 18 піхотинців це небагато, це зовсім мало. Але 18 тих, хто не побоявся зайти на нуль, під ворожим вогнем, витримати штурми ворога, у цій війні – ціла армія. Такі армії зараз тримають села, та, інколи міста, назви яких звучать в новинах усього світу.

Князь вивів 18 людей. Врятував 18 піхотинців. Цілу армію спас.

Ця історія неймовірна, як багато чого на війні. Я брав в ній участь, тому залишу свої спогади 30 квітня 2024 року для історії.

Ми кілька днів вели безперервні бої на околицях Кераміка. Це населений пункт біля Очеретиного. Нас витіснили з населеного пункту, але ми тримались в посадках. Ворог штурмував постійно, кілька разів на день. Ми втрачали посадки і людей.

Я був вже кілька днів на передовому командному пункті в селі Калинове. Разом з побратимами управляв боєм. Я майже не спав. Знаходився в маленькому підвальчику, разом з командирами з інших рот та суміжників. Зверху кругова оборона, бо ворог групами починав заходити аж до Калинового.

Ми не могли зупинити ворога. Втратили людей. Кілька днів тому загинув мій побратим, офіцер, один з найкращих, тіло якого залишили на полі бою. Ось це все сильно морально пригнічувало.

Група, яка була на передовій позиції і відбила черговий ворожий штурм, була на межі. Всі контужені, поранені, один не ходячий. Я відчував, що надовго їх не вистачить. Там був інший мій товариш. Я час від часу писав його дружині, що все ок. Але різко могло стати все не ок.

Хлопці з 2 роти, які толком не відійшли від попереднього виходу вирішили допомогти. 6 людей на чолі з Князем. Вони знали обстановку. Знали, що позицію штурмують. Пішли на підсилення.

Як тільки вони зайшли на «Джексон» (назва позиції) зразу почали планувати евак поранених. Знайшов десь М113 суміжників і ЗІЛ сів за штурмана. Оскільки один поранений зовсім не ходив вирішили підʼїхати під саму позицію. От тут ми зрозуміли, наскільки близько був ворог. Вони відкрили шквальний вогонь прямо по машині. Наші прикрили вогнем та евакуювали поранених. Завʼязався перший бій.

«Джексон» знаходився в посадці – по фронту, невелика залисина, яка не дозволяла по відкритому підійти впритул. По флангах поле. З однієї сторони відрита траншея. Типу укріплення копали наші.

Ту траншею використав ворог, щоб підібратись до наших вдруге. Група Князя їх не бачила. Але я бачив з дрона. Добре підготовлені. Хороша екіпа, працювали спокійно, ухилялись від FPV. Але в них не було шансів. Я коригував роботу двох кулеметів, так що вони не могли висунутись. Тільки трохи прострілювали по-сомалійськи. Наші хлопці розуміли, де ворог, і що він робить. Дочекались ударних дронів, які відігнали їх від позицій. Робота (Vadym Barabuha, Ваня Бакулін). В нас – без втрат.

Життя почало налагоджуватись. Хлопці організували оборону. Позиції підготовлені. Ворог отримав по зубах. Зброя, набої, підтримка дронів – все є.

З нами в підвалі сидів один… назвемо його офіцер. З суміжного підрозділу. Які тримали (мали тримати) позиції в тилу з лівого флангу. Він до останнього мені розповідав, що вони героїчно тримають оборону. Сидів говорив це і дивився мені в очі.

І от я отримую інформацію, що фланги провалені. Ворог обійшов по паралельних посадках наші позиції і знаходиться вже 2-3 км в тилу. Інфа від нашої розвідки. Перепитую офіцера-суміжника. Опускає очі. Знайомі знайомих сусідів, ті, що справа «по секрету» говорять, що в посадках справа нікого немає до самого Архангельського.

Потрібно віддати належне, керівництво відразу дало команду на відхід.

Спершу план передбачав відхід через Архангельське. Виходжу на Князя. Готуйся на вихід.

Кажу Ком. Бату. З усією повагою, але потрібно вивозити через посадки в напрямку Калинового. В Архангельському ворог може легко влаштувати засідку. Плюс. Погодили. Виходжу на Князя. Зміна маршруту.

Далі інфа, що ворог ймовірно вже в тих посадках. Треба виходити на Архангельське. Звязкуюсь з Князем. Пояснюю обстановку. Знову зміна маршруту.

Нова інфа. Ворога помічено вже в Архангельському. Вибирайте як відходити… Обираю все-таки на Калинове. Знову виходжу на Князя. І знову зміна маршруту.

Він спокійно: «приймаю інфу». Має пройти по посадках близько 3 км. Можливо прориватись з боєм. Забрати ще 2 групи бійців. Вони на різних раціях. Всього 19 з ним. Голос Князя в рації дуже впевнений. Останнє, що потрібно в такій ситуації – це паніка.

«Починаємо рух» – до цього моменту і від отримання першого маршрут, пройшло ну може хвилин 20. Хто в темі, що організувати такий маневр не так просто. Тому це було дуже швидко.  

Князь з Чуйкою (Володимир Чаблуковський) першими проходять 2 + кілометрів без рюкзаків в місце, де міг бути ворог. Нікого немає. Чуйка залишається спостерігати. Князь повертається назад за рештою групи. Проходить буквально кілька хвилин Чуйка вступає в бій. На нього виходять 4, які мали перерізати посадку. Князь повертається з підкріпленням. Ворога вибиваємо з посадки. Точно памʼятаю працювали FPV та танчик. Ще може якась арта.

Ворог теж працював артою. Під час переміщення один боєць з іншого підрозділу нашої бригади загинув. Пряме попадання.

Князь заводить половину групи (суміжники) на точку евака. Залітає наше підкріплення (інші суміжники) він їх розставляє по посадці, організовує оборону.

Повертається до групи, яка прикриває відхід (старший Тюлень). Їх вже штурмує ворог з двох сторін. Князь з Чуйкою проводять коротку контратаку. (треба ж забрати свої рюкзаки з теплеком!!!) Забирають рюкзаки і відходять вже в сторону Архангельського. Бо ворог вибив підкріплення з посадки через яку виходила 1 група. Знову натикаються на ворожу піхоту. Відкривають вогонь – ворог відходить в забудову Архангельського не відкриваючи вогонь. Вже темно…

Оскільки група дуже близько до ворога плануємо забрати хлопців М113. Нічого не виходить. КАБ розбив дорогу на дамбі в Калинове.

Друга група з Князем вийшла в пішому порядку. Без втрат. Зустрічаю хлопців, хоча моя заміна давно приїхала.

Загалом Вийшло 18 з 19. Вийшли організовано, з боями, знищуючи ворога. Не хочу образити когось, хто брав участь в тих подіях. Але якби не Князь, ми б цього не зробили

Це тільки один з епізодів роботи Князя. Він воював як герой, і поліг як герой!

Шкода, що досі не нагороджений держаними нагородами.

Ігор Поліщук, Олексій Цехош (Князь) заслуговує, щоб назвати вулицю його іменем в рідному Луцьку. Це найменше, що може громада зробити для вшанування памʼяті Героя. Я достойніших не знаю.

Читайте також:

Останні новини

Всі

13 жовтня 2026

12 жовтня 2026

Переглянути все