Рашисти вбивають не тільки ракетами
Після визволення Херсон – уже другий рік під щоденними обстрілами.
З моменту деокупації правобережжя Херсонщини через російські обстріли постраждали 4154 людини, з них 683 – загинули.
Хоча і досі в місті живе приблизно 50 тисяч людей.
Найжахливіше те, що рашисти просто насолоджуються публічними вбивствами херсонців: вбивають дронами цивільних на вулиці, в авто, б’ють по зупинках, залітають дронами у вікна будинків, бували випадки, коли дроном закидали вибухівку в люк маршрутки…
А потім публікують у соцмережах відео ударів, накладаючи на них музику. Для них це просто така гра і розвага…
Про це розповіла у «Вечірньому Районі» Ольга Цілинко, директор Херсонської міської громадської організації «Центр «Софія», яка об'єднує понад 50 херсонських родин з дітьми з інвалідністю.
Читати також: У Херсоні дуже важко, РФ полює на людей, але найгірше було в окупації, – Ольга Цілинко
Але вбивають рашисти в Херсоні не тільки ракетами і шахедами.
Скільки таких цивільних, які не дочекалися швидкої допомоги, не доїхали до лікарні, яким не вистачило ліків... Ми ніколи не дізнаємося цих цифр.
Та і не лише в Херсоні, а й по всій Україні…
Така трагедія сталася в родині Володимира Баб’яра.
Він народився на Холмщині, ходив до школи у Луцьку, але більша частина його життя пов’язана саме з Херсоном
Там він працював на суднобудівному заводі – й будував, і ремонтував, і продавав кораблі. А після виходу на пенсію багато років викладав у Херсонському держуніверситеті.
Читати також: Путіна не пробачу: історія херсонця Володимира Баб’яра, який будував кораблі і пережив окупацію росіян
Після повномасштабного нападу Росії на Україну Володимир Баб’яр вісім місяців прожив в окупованому Херсоні, де 11 листопада 2022 року зустрів наші Сили оборони.
На жаль, не дожив до цієї дати його зять – він помер після серйозної травми спини, яку отримав, коли впав із драбини, а в обласній лікарні в Херсоні не залишилося нікого з лікарів – головний лікар, який виявився колаборантом, звільнив усіх і вивіз все обладнання в Олешки.
«Путіна я не пробачу», – казав Володимир Нестерович про це.
Володимир Баб’яр також відійшов у вічність у квітні цього року. У Луцьку, в якому поховані його батьки.
Вічна пам’ять тим, кого вбила Росія – за ці 1000 та 3925 днів, і набагато-набагато більше років…