Зневіра – це теж гріх
Змучитися від війни.
Не раз про це говорять усі.
Без сумніву ми всі без виключення «підниваємо» або ж ділимося один з одним свідомо чи підсвідомо своїми, скажемо, негараздами. І попри те, що в когось є і ще більше горе. У цьому немає нічого незвичного, стидного чи поганого. Але пам'ятайте журба, зневіра це теж гріх.
Просто у ці складні часи ми мусимо підтримувати один одного, підбадьорювати, мотивувати до взаємодопомоги і допомоги армії, і навіть витягувати з лайна. Пам'ятайте, що в цьому житті є багато покидьків, най.бщиків-хамелеонів і просто безпардонних егоїстів, а ще всяких €банутих наставників-коучерів. Вони є повсюди, в т.ч. і в армії. І чи то війна, чи то мир вони живуть у своєму світі, в якому ми завжди будемо жертвами, незважаючи на нашу «силу». Просто уникайте їх і все.
Запам'ятайте і живіть собі.
Будьте стриманими і скромнішими, особливо в соцмережах та різних публічних місцях. Такий час біди.
Будьте добрими і допомагайте ближнім і ЗСУ. Доєднуйтеся до різних волонтерських заходів і обов'язково наживо, офлайн.
Знайдіть своє місце сили, зарядки, згадайте свої забуті «надздібності»: мистецтво, хобі, спорт, духовність.
Не бійтеся. Ваша доля знайде вас кінець кінцем.
Удосконалюйтеся. Посилайте найух всіх, хто вас збиває бути самим собою. І дякуйте щодня всім, хто поряд.
Дякуємо рідненьким ЗСУ!
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром