Бахмут. Стабілізаційний пункт. Він лежав на газоні

18 Грудня 2022, 16:18
Павло Цапюк за кермом свого авто возить на передову все необхідне з тилу і з-за кордону БЛОГ 11520
Павло Цапюк за кермом свого авто возить на передову все необхідне з тилу і з-за кордону

«Він помер не так давно, бо ше не холодний і досить еластичний»…

Мені і досі трохи ніяково від цих надто холодних думок, які промайнули в моїй голові, коли ми перекладали в чорний пакет тіло нещодавно померлого воїна. А вже потім прийшли геть інші емоції…

Бахмут. Стабілізаційний пункт.

Він лежав на газоні; певно місця і умов в приміщенні не було. Поруч ще пустий мішок. Над ним бідкався один чоловік, попросив допомоги. Видав рукавиці. Знімає з мертвої, синювато-жовто-сірої  скрученої руки годинник, дає мені. Кладу в кульок – до паспорта і ще якоїсь дрібнички. Останні речі хлопця…. 

«Як їх мало??? Це все, з чим помер», – чергова швидка думка… 

І знову зупиняю погляд: паспорт…

Там же прізвище, ім‘я є. Приходить розуміння. Це ж чийсь тато, чоловік, брат; і я ось вже бачу - його більше немає. А вони там вдома просто чекають. Бояться. Очікують може на відповідь в чаті «як ти?». І лише кілька людей, в тому числі ми, знаємо, що він вже на щиті… що вже не відповість нікому. Ніколи…

Впевнений, досвідчені вояки певно пройшли ці емоційні речі вже давно, а про парамедиків і хірургів в цих точках я взагалі мовчу: що в них в головах? Як вони сплять? Що їм сниться? Їм, певно, ще гірше за мертвих... А може просто звикли… 

А ми ось такі, ще не звиклі. Ніби й мертвих не раз бачив, і рани різні, кінцівки відірвані. Але лиш у Бахмуті, над цим пакетом, біля цього вояки, в голові сталось щось інше. Просто невимовний, дуууууже великий жаль за цим братиком, за цією людиною, яка відійшла і відкрила у ще одній українській сім’ї вічну пустоту….

Після таких випадків ти ніби прикипаєш до моментів, до обставин, до тих хто поруч. І ось Бахмут вліз мені десь під ребро і вимагає – вертайся. 

Тому не питайте: чому ти туди їздиш? Навіщо ризикуєш? Це дебільні питання. Ми там треба. Там вже частинка нас. 

І тепер ми мусимо помогти цим хлопцям, які цілодобово латають наших поранених. Наших!!!

У Бахмуті нині зосереджено чи не половина дотичних нам підрозділів. Там вся Україна, там маса волинян, і для багатьох з них єдиним мостиком виживання після поранення буде стабілізаційний пункт. 

Персонал звернувся до нас з благанням про генератор, який зможе закрити повністю потребу пункту у електриці потужністю до 30квт. 

Ми вже знайшли кілька варіантів потужних дизельних генераторів, які в терміновому порядку їдемо оглядати і купувати.

В терміновому порядку, друзі, бо це Бахмут. Там ніхто нічого не планує на наступний тиждень. Там все треба на вчора. 

Помагайте. Поширюйте. Бийте в набати. Ми мусимо це зробити швидко. Ми вже їдемо купувати генератор в кредит, а потім цей борг закриємо, я впевнений.

Тримаймо стрій. 

Ціль: 400 тисяч (350 - генератор + доставка + мобільна платформа)

  • 5169360018370126 – картка Приват, Pavlo Tsapiuk
  • 4441114459143325 – Картка Моно, Pavlo Tsapiuk
  • UA493052990000026006040805563 (Гривня) – Благодійна організація «Благодійний фонд «ЮАРТ ЛАЙВ», ЄДРПОУ: 44664829
  • SWIFT зза кордону: BENEFICIARY PAVLO TSAPIUK, IBAN - UA473052990000026204883018148, BANK OF JSC CB PRIVATBANK, 1D, HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE, SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
  • PayPal: [email protected] (USD)

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром