стрічка

Любити під клунею

09 Серпня 2022, 12:07
«Фото просто гарне і на ньому я сиджу не під клунею, а під замком» 4196
«Фото просто гарне і на ньому я сиджу не під клунею, а під замком»

Коли моя бабуся в юності зібралася заміж – її перестрів якось інший парубок, не наречений, і у відчаї спитав: «Як ти можеш одружуватися з ним, якщо я тебе стільки років кохаю?»

Бабуся дуже здивувалась, бо взагалі заледве здогадувалась про існування цього хлопця.

З’ясувалося, палкий юнак справді давно був у неї закоханий і навіть полюбляв проводити час, годинами спостерігаючи за нею з-за клуні. Такий собі чатовий на посту, безсловесний Ромео під вікнами.

Він знав, чим вона займається щодня, якісь її звички, любив слухати її голос, йому здавалося, вони такі близькі й будуть разом. Бо колись якось так складеться само собою.

Він жив тією мрією. Вона йому світила, як зоря. А підійти та сказати хоча б слово – він не наважувався. При цьому він був хорошим хлопцем – і в нього, мабуть, були шанси...

Але бабуся вийшла заміж не за нього, а у нас з’явився сталий вираз на позначення нерішучості – «любити під клунею».

І це не лиш про кохання.

Що завгодно можна «любити під клунею».

Мріяти роками про «ось колись...»

І не наважитись хоча б наблизитись, не ризикнути відкритись новому і спробувати.

Тим часом чиєсь «ні» коштує стільки ж, скільки й «так».

Але не спробуєш – не дізнаєшся.

Так і сидітимеш під клунею.

...Фото просто гарне і на ньому я сиджу не під клунею, а під замком.

Коментар
27/09/2022 Вівторок
27.09.2022
26.09.2022